Освітня діра війни: як наші діти втрачають не класи школи, а карʼєрні можливості

Діти, які ростуть у період війни, не лише стикаються з фізичними та емоційними травмами, а й втрачають важливі етапи навчання. Як батьки можуть допомогти пережити цей період та максимально його полегшити аби дитина не втратила шанс на гідну роботу? 

Часи пандемії показали, що навіть короткочасні перерви в навчанні можуть мати серйозні наслідки для рівня освіти дітей (по суті діти просто перестали вчитися). Але війна — це вже не просто перерва, це величезний розрив. Він може відкинути на кілька етапів ціле покоління дітей, які втратять свої можливості для гідної самореалізації через банальний брак знань.

Цифри, що можуть збентежити

Спираючись на дані Світового банку та ЮНІСЕФ, випливає вражаюча статистика: кожен школяр в Україні у середньому втратив вагому частину навичок читання та рахування, які в нормі формуються у 7-10 років. Все це спричинив пʼятирічний етап тривожних подій – COVID-19 та повномасштабне вторгнення. 

У 2030-х роках наші діти конкуруватимуть не з однокласниками з сусіднього класу, а з підлітками з усього світу через глобалізацію. У майбутньому робочі місця і так будуть обмеженими, адже технології, автоматизація та штучний інтелект значно змінять правила гри. Але через війну наш прогрес застряг без можливості швидкої адаптації. 16-річні діти без базових навичок не здатні підкорити складні технічні знання. 

WEF стверджують, що учні європейських країн навчаються у середньому 30–35 годин на тиждень, тоді як діти  в Україні через війну мають часу близько 15 годин. 

Ще й 57% українських школярів мають підвищену тривожність, посттравматичний розлад і втрату мотивації до навчання.

Тут мова ще й не лише про теорію, а й про комунікативні та соціальні здібності, чого більше не вчить звичайна школа. Тотальна ізоляція. У результаті покоління наших дітей претендує на звання “Робітники за півціни”.  Чи уявляли ви таке буквально 7 років тому?

Як цьому запобігти? 

Дослідження доводять, що додаткова підтримка та якісна позашкільна освіта допомагають дітям наздоганяти своїх однолітків. За даними НВО, 58% школярів, які відвідують курси, можуть опанувати більш складний матеріал та набирати швидкі темпи у навчанні. Використання адаптованих програм дозволило учням повернути втрачені знання з математики за менш ніж 6 місяців! 

Наприклад у Нідерландах 85% учнів повернулися на докризовий рівень уже за 2 роки після пандемії, використовуючи можливість спеціалізованого освітнього простору. Погодьтесь – це повністю заповнює прогалину знань в умовах реалій державної освіти. 

Що реально працює?

1. Хоча б +3 години позашкільної освіти на тиждень і дитина вже скоротила відставання від програми. 

2. 9 із 10 найбільш затребуваних навичок 2030 року — це soft skills. Креативність, соціалізація, робота в команді.

3. Рання інтеграція у ринок праці: молодь, яка під час школи отримує можливість створювати свої проєкти та практикуватись у фрілансі має у 2,5 раза вищі шанси знайти роботу після випуску  

Але у першу чергу, важлива не лише кількість годин навчання, а якість і сучасні формати. Штучний інтелект, дизайн, цифрові технології — це навички, які відкривають двері до нових перспектив. І все це можна знайти у DarwinLand. 

За даними досліджень McKinsey – діти з додатковими онлайн-активностями вчаться на 23% вмотивованіше. А в DarwinLand ми бачимо ще сильніший ефект: 90% учнів кажуть, що після наших курсів їм стало легше адаптуватись до шкільного процесу. 

Досі чекаєте, поки навчання в школі стане краще? Це все одно, що сподіватися виграти перегони, стоячи на місці. Дайте своїй дитині можливість використати усі інструменти на повну і визначитися з професією яка їй подобається.